Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Вінчатися, -чаюся, -єшся, гл. Вінчаться. А на третє поле став кінь спотикаться: вернімося, дівчино, не будем вінчаться. вінчатонько, -ка, с. Маленькій вѣнокъ. Сховайтеся, дівчатонька, під зелені вінчатонька.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Потлумити, -млю, -миш, гл.
1) Заглушить, задавить.
2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили.
3) Истребить, уничтожить.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь.
Чоловий, -а, -е. 1) Лобный. 2) Относящійся къ фасаду. Чолова стіна. Вікно... чолове.
