Атако́вувати, -вую, -єш, сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував.
Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного?
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Повидлянка, -ки, ж. Родъ кушанья: разводятъ повидло горячей водой и ѣдятъ съ куле́шею.
Угриза, -зи, ж. = згриза.
Устодолити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна.