Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трачарь

Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧАРЬ"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова. Ном.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.