Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.

Гавань, -ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря. Мет. 431.

Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.

Лихи́й, -а́, -е́ 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. бути лихої во́лі, лихим духом дихати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. буде лихий світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184. 2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. бути лихим на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. лихий на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155. 3) Ветхій. Лихий сірячок. 4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необачний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. к лихій матері! Къ чорту! 5) лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662. 6) лиха година. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. щоб тебе не минула лиха година! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314. 7) лиха напасть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152. 8) лихі о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359. 9) лихий час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. лихе́нький, лихесенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.

Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту. Вх. Уг. 255.

Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.

Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.

Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.

Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися. Вх. Зн. 76.

Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. Cм. піспа.