Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тра

Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Ном. № 2771. Чи зле, чи добре, — тра привикати. Грин. III. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРА"
Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Доро́га, -ги, ж. 1) Дорога, путь. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. Смерть — неминущая дорога. Ном. № 8243. Проста до Христа у світі дорога. Чуб. ІІІ. 17. бо́жа доро́га (Ном. № 8229), чума́цька дорога. Млечный путь. бу́ти на бо́жій, оста́нній доро́зі. Быть при смерти. Г. Барв. 361, 434. куди́ вам доро́га? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. Мет. 81. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. Вас. 180. 4) У ткачей: а) то-же, что и сказ. МУЕ. ІІІ. 20; б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Шух. I. 258. Ум. дорі(о́)жка, дорі(о́)женька, дорі(о́)жечка, доро́жейка. Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. ІІІ. 240.
Їдало, -ла, с. 1) їдало. Шутливо: желудокъ. Желех. 2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. І. 247.
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком. Закр.
Роздивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Левиц. Пов. 166. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються. Рудч. Ск. І. 192.
Світання, -ня, с. Разсвѣтъ. Сон веселіш снився.... на світанні. Мкр. Г. 37. У вікно вже світання синіє. МВ. ІІ. 105.  
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.