Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трахтовитий

Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАХТОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАХТОВИТИЙ"
Відморожувати, -жую, -єш, сов. в. відморозити, -жу, -виш, гл. Отмораживать, отморозить. Мороз узяв та й одморозив йому пальця. Чуб. І. 5.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Невіч нар. = нівець. Він усе у невіч змінив. Чуб.
Негідність, -ности, ж. Недостойность. Желех.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сікнутися Cм. сікатися.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАХТОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.