Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Глузливо нар. Насмѣшливо.
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Надивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Надивиться. Вже й надивувався, вже й намилувався.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.
Псярник, -ка, м.
1) = псяр.
2) Раст. = молочай, Euphorbia.
