Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха.
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.
Лука́нь, -ня́, м. Лука.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Тому добре, хто вдвох.