Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тоскно

Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно. Гол. І. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОСКНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОСКНО"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Бездоганність, -ности, ж. Безупречность. Желех.
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Огник, -ка, м. 1) Ум. отъ огонь, огонекъ. 2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416.
Підсмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. підсмажитися, -жуся, -жишся, гл. Поджариваться, поджариться.
Підсобити Cм. підсобляти.
Чемно нар. Вѣжливо, учтиво.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОСКНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.