Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трав'яник

Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. Шейк. Анн. 115. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВ'ЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВ'ЯНИК"
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы. Ном. № 11694.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. К. ЧР. 3. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо. Ном.
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАВ'ЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.