Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном).
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя.
Протряхати, -ха́ю, -єш, сов. в. протря́хнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть (о землѣ, краскахъ, бѣльѣ). (Ha образах) протряхали свіжі фарби. Рядно вже протряхло, — візьми, скачай.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3.
