Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

треблаженне дерево

Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБЛАЖЕННЕ ДЕРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБЛАЖЕННЕ ДЕРЕВО"
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Звари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Свариться.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБЛАЖЕННЕ ДЕРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.