Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочити 2

Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Висмичок, -чка, м. Ум. отъ висмик.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Моло́шниця, -ці, ж. Молочница. Левиц. І. 466.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Рабівський, -а, -е. = рабський. К. XII. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.