Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трачник

Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАЧНИК"
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. XII. 33.
Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу. Гул. Арт. (О. 1861. III. 99). Оце й захиріє дитина. Левиц. І. 139.
Му́ринський, -а, -е. Мавританскій.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Нами́слити Cм. намислювати.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.