Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требити

Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБИТИ"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Дорожне́та, -ти, дорожне́ча, -чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся. Харьк.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Драг. 157. Наїдків, напитків понастановлювала. МВ. (О. 1862. III. 36).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.