Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требити

Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБИТИ"
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.