Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь.
Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Одірвись, коню, од берестонька.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. 2) = Вежа 3. Объясн. къ рис. 21. Ум. Дзвіни́чка.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Я царь — ти повинен мене слухати.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл.
1) Придушиваться, придушиться.
2) Придавливаться, придавиться.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.
Стрельчик, -ка, м. = стрільчик. Ой не літай, сіра утко, до озера води пити, засідають два стрельчики, хочуть тебе вбити.
