Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требно

Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНО"
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Закипі́ти Cм. закипати.
Зве́дени́ця, -ці, ж. Обольщенная мужчиной дѣвушка, имѣвшая ребенка. Вх. Зн. 21.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Росклеювати, -юю, -єш, сов. в. росклеїти, -клею, -їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. К. Дз. 215. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором. К. XII. 137.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.