Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требно

Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНО"
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога. Вас. 163.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Камен. у.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.