Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Газник, -ка, м. и газниця, -ці, ж. = гасник, гасниця.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Дніпро-батько. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете.
