Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требник

Требник, -ка, м. Требникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Аґе́нт, -та, м. Агентъ. Аґенти нас подурили. ЕЗ. V. 239. Зачали аґенти тут фалшиво писати, взяли в Галичині народ бунтувати. ЕЗ. V. 73.
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2)св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.
Зобачити Cм. зобачати.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Осуружний Cм. осоружний.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.