Дові́чно нар. = Доочне.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа.
Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Чебрець — зілля пахуще. Пахуще, як м'ята.
Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Попарити, -рю, -риш, гл.
1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі.
2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками).
Пустизна, -ни, ж. Незаселенная мѣстность. Залюдняли стару пустизну униз Дніпра, Дністра і Бога.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого.
2) Казнить. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина.