Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опиус

Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИУС"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Напожи́ткуватися, -куюся, -єшся, гл. Попользоваться; накопить (имущества).
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. № 943.
Понавіряти, -ря́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.  
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися. Ном. № 1099. 2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити? Чуб. І. 199. 3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 199. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Рудч. Чп. 180. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася. Мет. 80.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.