Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опачина

Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЧИНА"
Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ. Сим. 209.
Безденний, -а, -е. О посудѣ: не имѣющій дна, бездонный. Безденний горщик: безденна миска. Канев. у.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Ляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Напівпереки́ нар. Поперегъ. Вх. Зн. 39. Желех.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.