Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опачина

Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЧИНА"
Да́ва, -ви, ж. Эпидемическая горловая болѣзнь, преимущественно дифтеритъ. Тепер у нас дава давить дітей. Зміевск. у.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.