Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Слідувати, -ду́ю, -єш, гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним.
