Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарь

Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРЬ"
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Накра́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. накраси́тися, -шуся, -сишся, гл. Накрашиваться, накраситься.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.