Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарь

Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАРЬ"
Відпустити Cм. відпускати.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Позашильовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.