Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби.
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Ліпота́, -ти, ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Далеко їй було до стародавньої ліпоти.
Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. То скоком, то боком. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. 3) мн. Ноги у зайца. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Пороги въ рѣкѣ. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба.
Спротивитися, -влюся, -вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу.
