Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опецок

Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЕЦОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЕЦОК"
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Гугни́во нар. = Гугняво.
Ґвер, -ру, м. Ружье. Гол. І. 151.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Зеленя́к, -ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5. 2) пт. зеленушка. Fringilla chloris. Вх. Пч. II, 10.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. І. 10.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЕЦОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.