Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Росердила миленького, та ще не впросила.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. І розм'ягчив серця народам чужоземним.
