Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
Вирізка, -ки, ж.
1) Вырѣзка.
2) мн. ви́різки. Вырѣзаніе вытканнаго полотна изъ ткацкаго станка, производимое въ присутствіи приглашеннаго для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящаго при этомъ ткачу угощеніе — выпивку и хлѣбъ, или только хлѣбъ.
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Cм. вінути.
Да́ронько, -ка, м. Ум. отъ дар.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Каня лопкає крилами, як летить.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок?
