Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль.
Кемзувати, -зую, -єш, гл. Думать, размышлять. Що він там собі кемзує?
Однако нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. все однако. Все равно.
Особне нар. = особе.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. 2) Достоинство.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано.
