Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Пан глянув на дідів город. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла.
Доскона́лий, -а, -е. 1) Совершенный. 2) Настоящій, дѣйствительный. Хто тут досконалий хазяїн?
Замертві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2.
Четвертувати, -ту́ю, -єш, гл. = чвертувати. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.
