Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опліч

Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛІЧ"
Вінкоплетини, -тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. Мет. От Іван і годі її стріляти. Рудч. Ск. І. 13.6. Ждала, ждала, та й годі сказала. Ном. № 5628. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. МВ. І. 15. Лихо, та й годі. Ном. № 2224. Рай, та й годі. Шевч. 35. Сміх, та й годі. Шевч. 285. 3) Нельзя, невозможно.
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл.кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. Мет. 230. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. Чуб. V. 695. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ. Левиц. Пов. 5.
Перетикати, -ка́ю, -єш, сов. в. перетикати, -каю и -тичу, -чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. Чуб. V. 457. А я тую багатую терном перетину, а вбогую, хорошую до себе прикличу. Чуб. V. 38.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл. 1) Подсыпать (во множествѣ). 2) Подлить (во множествѣ). 3) Положить яйца подъ насѣдки.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. Н. Вол. у.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Рудч. Ск. II. 133. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Рудч. Ск. ІІ. 94. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.