Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опікання

Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКАННЯ"
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. вишничок. Харьк.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась. Г. Барв. 87.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи. Сумск. у.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.