Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность.
Вапнувати, -ную, -єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Родіння, -ня, с. Рожаніе, роды. Мати з родіння померли.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
