Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Вереття, -тя, с.
1) Тряпье, хламъ.
2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада.
2) Стадо котныхъ овецъ.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. Як би так малось, як не мається, так що б то було! А малась воля, малась сила! Як би малась сила! День той малось свято. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Малося йти в город, та дощ не пустив. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
