Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Ласощ, -щі, ж. Употребляется болѣе во мн. ч. ласощі, -щів и -щей. Лакомство. І уже в Одесі ласощ закупав з крамом. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Цурається тоді людина хліба, від ласощів одвернеться солодких.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. 3) = підпалак.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. А запашний та василечок із тинами рівняється.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут.
