Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Cм. оглобля.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Cм. зажиракуватий.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Як день, так ніч без рам'я на хребтині.
Хук, -ка, м.
1) Выдыханіе, дуновеніе.
2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча.
3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Cм. хвук, фук.
