Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Заморського зілля забажала.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав.
2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Шмат II, нар. Много, большое количество. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало. Як сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей. Дуже таки шмат грошей у них стало. Ум. шматне́нько. У його шматненько грошей.
