Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой.
Заглитну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу.
Майдала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, махать. Як налетить орляка на зайця та як ударе його крилом, а той, бідненький, перекинеться доголічерева та лапками майдалає, майдалає, та кричить тобі неначе дитина.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Барвінком обстелила.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ум. питоньки, питочки. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати.
Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся?
