Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ.
Гуся́, -ся́ти, с. = Гусеня.
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество.
Півколо, -ла, с. Полукругъ.
Придужати, -жаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
