Випитувати, -тую, -єш, сов. в. випитати, -таю, -єш, гл. Вывѣдывать, вывѣдать разспросами, допрашивать, разспрашивать, разспросить. Все роспитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Притюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Я розумом сліпую.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл.
1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду.
2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
