Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню.
