Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. Ум. мотовилечко.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Перепросини, -син, ж. мн.
1) Извиненіе, принесете извиненія.
2) Пирушка послѣ примиренія.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Чатування, -ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.
