Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.
Гаджуґа, -ґи, ж. Молодая смерека вышиной до трехъ метровъ.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... Шкода нашого повабу й залицяння!.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься.
Поуз нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють.
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались.
