Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо.
Памолодь, -ді, ж.
1) Молодые побѣги.
2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів.
Сусідонька, сусідочка, -ки, ж. Ум. отъ сусідка.
