Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри.
Татарщина, -ни, ж.
1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки.
2) Татарская земля.
