Виват́! меж. Виватъ, да здравствуетъ! У Кулиша употребляется какъ существительное. Гукають гармати під панські вивати.
Заразли́вий, -а, -е. Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику...
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Псяр, -ра́, м. Псарь.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся.
Филь, -лю, м.
1) Родъ, фамилія. З того филю.
2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості.
Хвабро нар. Храбро.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.