Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Невиданий, -а, -е. Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Покутати, -таю, -єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.
