Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накущитися

Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКУЩИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКУЩИТИСЯ"
Андрі́єць, -йця, м. Раст. Delphinium Ajacis. Вх. Пч. II. 31.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Перегнати Cм. переганяти.
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі. Харьк.
Рожаний, -а, -е. 1) Розовый. 2) Мальвовый.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L. Анн. 310.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато. Г. Барв. 267.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКУЩИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.