Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наковувати

Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. Ном. № 4284. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ном. № 14032. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом. Г. Барв. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВУВАТИ"
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Кметь, -тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.  
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно. Міусск. окр.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.