Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налагоджувати

Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. Кв. І. 239. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Єв. Мт. IV. 21. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла? Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАГОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАГОДЖУВАТИ"
Верболіз, -лозу, м. Раст. Salix capraca. ЗЮЗО. І. 134. Верболіз б'є до сліз. Ном. № 13639.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. Макс. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. Мет. 346. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. Рудч. Ск. II. 188. 3)з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? Чуб. V. 233. 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня. Вас. 163.
Канделябр, -ра, м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. І. 185. Ударить плова з громами. Шух. І. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. І. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у. 2) Невольникъ, арестантъ. Угор. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛАГОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.