Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Те сміттє, що батьки з дідами насмітили.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати.
Фурка, -ки, ж. = куделя 1.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Гущою волосся змила, — шкарупке стало.
