Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наковчити

Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила! МВ. (О. 1862. III. 70).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВЧИТИ"
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Доскрі́буватися, -буюся, -єшся, гл. Доскребываться, докапываться, добираться. Він доскрібується вже до мене.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатер. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було. Лохв. у.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.