Братаниця, -ці, ж. = братанка.
Друк I, -ку, м. Печать, печатаніе. Подали до друку у «Основу». Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря вид.
Купайло и купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Обморочити Cм. обморочувати.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Передача, -чі, ж. Передача.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). Повечерявши, старі люде спать повкладались.
Увивати, -ва́ю, -єш, сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Не можеш.... гнізда ввити. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. 4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую.
