Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. весною, на весні. Весной.
Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар.
1) Вона зрода й у церкві не була. Чи був у тебе батько зроду? Ой я зроду лишенька не знала. Зроду я заміж не піду. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на!
2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Кив-морг на його!
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. 2) Нащелочить, набучить.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость.
Прожеря, -рі, об. Прожора.
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Ум. смушок.
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине.
