Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наколотити

Наколоти́ти Cм. наколочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОТИТИ"
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Відплішити, -шу, -шиш, гл. 1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги. Ном. № 12249.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Підтягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підтягтися, -гнуся, -нешся, гл. Перетаскивать, перетащить пловучую сукновальню на другое мѣсто. Вас. 173.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні. Чуб. V. 1143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.