Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл.
1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде.
Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Омоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. омоскалитися, -люся, -лишся, гл. = обмоскалюватися, обмоскалитися. Він омоскалився в школі.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.
