Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наколотити

Наколоти́ти Cм. наколочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОТИТИ"
Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді! Екатер. у.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась. Ном. № 3067.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку. Кобел. у.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний. Рудч. Ск. II. 105.
Позверховно нар. Поверхностно.
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.